Ліро-епічна поема «Давня казка». Ідея вільної творчості, вільнолюбства людини.

Урок №19

Тема уроку. Ліро-епічна поема «Давня казка». Ідея вільної творчості, вільнолюбства людини.

Мета уроку: поглибити в учнів уявлення про погляди Лесі Українки на призначення мистецтва і митця; вчити їх сприймати художній твір у єдності змісту й форми; дослідити у тво­рі «Давня казка» ідею вільної творчості, вільнолюбства людини; розвивати в учнів навички роботи з художнім текстом, виразного читання; вміння логічно мислити, робити висновки; раціонально використовувати навчаль­ний час; виховувати в учнів високі моральні якості — гу­манізм, щирість, ненависть до зла, несправедливості.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет Лесі Українки, збірки її творів

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент

1. Перевірка домашнього завдання

Опитування в учнів напам’ять поезії Лесі Українки «Хотіла б я піснею стати»

ІII. Оголошення теми і мети уроку

IV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Історія написання твору.

«Давню казку» Леся Українка написала в 1893 році. На ту пору во­на вже була зрілим поетом. Своє місце як митець письменниця бачи­ла лише серед найпередовіших, революційних представників суспіль­ства — серед робітників. У творі йдеться і про роль поета і його творів у суспільному житті. Тому головний герой цієї поеми — поет.

Твір «Давня казка» вперше був опублікований у львівському жур­налі «Життє і слово» за 1896 рік, а пізніше — в другій збірці віршів Лесі Українки «Думи і мрії». У час творення цієї поеми одні письмен­ники реакційного напряму заявляли, що мистецтво потрібно лише для розваги, інші — що історію вершать царі, королі, володарі трудящих, що гнобительський лад — непорушний, вічний. Поемою «Давня каз­ка» Леся Українка давала гостру відсіч носіям цих теорій.

1. Робота зі змістом твору

2. Виразне читання, переказування цікавих епізодів твору.

3. Тема: зображення боротьби трудящих проти своїх поневолювачів та ролі і місця поета у визволенні народу від гніту.

4. Ідея: уславлення мужності, цілеспрямованості, віри у щасливе жит­тя (поет); засудження жорстокості, жаги до збагачення, прагнення поневолити народ (Бертольдо).

5. Основна думка: у пошані народній завжди залишаються ті, хто захи­щав, відстоював інтереси простого люду, жертвуючи своїм життям.

6. Жанр: ліро-епічна соціальна поема-казка. (Від казки — зачин, події відбуваються в давноминулі часи, в якійсь невідомій країні, головні персонажі — поет і Бертольдо — зустрічаються тричі, як і в казках.)

7. Композиція.

Твір складається з чотирьох розділів.

Експозиція: знайомство з поетом.

Зав’язка: зустріч поета з Бертольдом.

Кульмінація: конфлікт між Бертольдом і поетом.

Розв’язка: довічне ув’язнення поета, його смерть; А поетові на­щадки Слово гостреє гартують.

1. Сюжет твору.

Поема починається коротеньким виступом, у якому Леся Україн­ка, звертаючись до читачів, говорить, що вона розповість давню каз­ку. Насправді ж поема пов’язана з реальним життям того часу, коли жила поетеса.

У якійсь країні жив талановитий поет. Він любив людей, для них складав пісні, які давали народові пораду і розвагу. Трудящі шанува­ли поета, захоплювалися його піснями, до нього

Раз у раз ходила молодь

Пісні-слова вислухати.

Тільки чванливий нероба лицар Бертольдо глузував з поета, вва­жав його жебраком і навіть божевільним.

Несподівано настало лихо — почалася війна. На чолі з Бертольдом військо вирушило в чужі землі. Коли в чужих землях у поході лицарям ставало тяжко і туга обгортала їх серця, тоді співці співали ті пісні, які склав поет, і вони, викликаючи у вояків спогад про рід­ну країну, підбадьорювали їх та додавали одваги.

Зайшовши далеко в чужі землі, опинившись серед чужих людей, втомлене і зголодніле військо почало нарікати на Бертольда, а далі кинулося до зброї, щоб примусити його припинити війну і поверну­тися назад.

У цю хвилину виступили співці і піснею, якої їх навчив поет, вга­мували військо, запаливши в ньому бойовий дух. Лицарі з словами:

Ми готові йти до бою,

Краще смерть, ніж вічний сором!

— кинулися в бій і перемогли ворога.

Так поет своїм словом, своєю піснею допоміг війську здобути пе­ремогу.

Але з перемоги воїнів скористався Бертольдо. Він награбував на війні «всього без ліку», а король нагородив його ще землею і граф­ським титулом. Знову в панському палаці почалися свята і розваги.

Привчившись до грабунків на війнах, Бертольдо діяв так і в своїй країні. Він нещадно експлуатував доведений до відчаю народ, який готувався до повстання. Серед людей шириться пісні про рівність і волю. Разом з народом виступають співці і поет.

Бертольдо знає, яку велику силу мають художнє слово і пісня. Щоб вирвати з рук народу цю грізну зброю, він запропонував поетові стати його придворним співцем, обіцяючи йому за це багатство і славу. Поет з гідністю відмовився від «золотих кайданів» і слави з панських рук, залишився вірним народові. Тоді Бертольдо наказав своїм слугам ки­нути поета до в’язниці. Поет загинув, але лишилися між людьми його правдиві і запальні слова, залишилися молоді нащадки, які взяли собі у спадок поетові пісні і продовжували боротьбу з гнобителями.

Народ повстав і вбив пана Бертольда. Та залишився по ньому молодий нащадок, який продовжує будувати тюрми і гнобити лю­дей. Між нащадками поета і графа продовжується боротьба. Таким закінченням поеми Леся Українка підкреслює, що боротьба трудя­щих за своє визволення неминуче триватиме до того часу, поки в ній не переможе народ.

1. Мовно-виражальні засоби.

а) Поетичний синтаксис: антитеза, інверсія, фразеологізми. («Час летів, немов на крилах», «Кажуть весь поміст у пеклі з добрих замірів зложився», «Золотих не хочу лаврів», «спіймати вітра в полі»).

б) Тропи (епітети, метафори, порівняння): сумна діброва, рими- соколята, думи-чарівниці; «сонечко червоне заховалось за ді­брову», «час летів», «розливався людський стогін всюди хвилею сумною», «пісні ідуть по людях» і т. д.

в) Лексика твору: загальновживані слова, архаїзми із західноєвро­пейської літератури, фольклору (граф, графство, герольди).

г) Особливості вірша: в його строфах заримована лише полови­на рядків.

Золотих не хочу лаврів,

З ними щастя не здобуду,

Як я ними увінчаюсь

То поетом вже не буду.

Такі вірші називаються напівбілими, або римованими.

Чотиристопний хорей, яким написано «Давню казку», з одного боку, сприяє стрімкому розгортанню сюжету, з другого — наближає вірш до розмовної мови казки, передає ритм часу, протягом якого на­ростає конфлікт між групами людей.

д) Іронія і сатира в поемі.

В іронічному плані вживаються слова «лицар» і «лицарство» що­до Бертольда та його воїнів. На Україні «лицар» — мужня, саможер­товна, благородна людина, захисник волі. Таким лицарем Леся Укра­їнка вважала поета:

Нас таки чимале військо,

Маєм свого отамана,

Він у нас одважний лицар...

В іронічному плані написані окремі рядки «поетових пісень». У сатиричному плані показано взаємини між графом Бертольдом і народом.

1. Проблеми і мотиви твору.

• роль митця в суспільстві;

• служіння музі й народові;

• суть людського щастя, вдячності;

• воїни заради збагачення.

3. Фізкультхвилинка

Виконують 4 рази.

«Раз» – підняти руки вгору,

«Два» – потягнутися додолу,

Не згинайте, діти, ноги,

Як торкаєтесь підлоги.

«Три-чотири» – прямо стати,

Будемо знову починати

4.Обговорення змісту І, II розділів поеми.

Бесіда за питаннями.

• Чи полюбляєте ви читати казки. Чому?

• Яке значення має казка для малечі?

• Чому Леся Українка полюбляє додавати до назв своїх творів при­кметник «давня»? Наприклад, «Давня весна», «Давня казка».

• Як дорослі ставляться до казок?

І розділ

• Про що застерігає Леся Українка читача у вступі до твору? (Тільки вибачте ласкаво, Що не все в ній буде нове. ... Може, часом не за­вадить І давніше пригадати)

• Чому поетеса вважає, що не варто забувати про старе?

• Яку винагороду прагне отримати авторка за розповідь казки? (А мені, коли не лаврів, То хоч бубликів дай в’язку)

• Чи не нагадує це кінцівку народних казок?

• Чому у творі не зазначається країна, де відбуватимуться події каз­ки? (Бо у казці, та ще в віршах, Все можливо, добрі люди»)

• Як письменниця характеризує поета? (Проживав поет нещасний, Тільки мав талант до віршів Не позичений, а власний ... На облич­чі у поета Не цвіла урода гожа, Хоч не був він теж поганий,— От собі — людина божа!)

• Що мала на увазі Леся Українка, говорячи про героя твору: «От собі — людина божа!»?

• Чому, живучи самотньо, поет не був одиноким? (До його малої хати Раз у раз ходила молодь Пісні-слова вислухати)

• Як до героя твору ставилися люди? Про що це свідчить? (Що могли, то те й давали, Він до всього був догодний)

• Чим пояснити любов поета до діброви?

• Яким чином він «оживляв сумну діброву»?

• Що порушило спокій митця під час його перебування насамоті з дібровою? (Тільки чує — гомін, гуки, Десь мисливські сурми гра­ють, Чути разом, як собачі Й людські голоси лунають)

• За яких обставин відбулася зустріч поета з лицарем?

• Як письменниця характеризує лицаря? (Та лихий такий, крий боже!)

• У чому виявилася самовпевненість поета під час розмови з лица­рем?

• Як на ваш погляд, яким лихом погрожував лицар поетові? (Слу­хай, ти, втікай лиш краще, Бо пізнаєшся ти з лихом!)

• Чи перелякався через це любимець народу? (Ей, я лиха не боюся, З ним ночую, з ним і днюю... Ти втікай, бо я, мосьпане, Не таких, як ти, полюю!)

• Чим закінчилась перша зустріч героїв? (А ти тут завджи, небоже, Хай- но їхатиму з гаю, А ще дам тобі гостинця, А тепер часу не маю)

• Яким був результат полювання мисливців? (Розтеклись ловці по гаю, Полювали цілу днину, Та коли б же вполювали Хоч на сміх яку звірину!)

• Якою була друга зустріч лицаря з поетом?

• Чим є воля для поета? (Так, я вільний, маю бистрі Вільні думи-ча- рівниці, Що для них нема на світі Ні застави, ні границі)

• Чому він її порівнює з вітром у полі?

• Як поставився лицар до виконання пісні поетом? (Що за дивна сила слова! Ворожбит якийсь, та й годі!)

1. розділ

• Про що свідчить вміння поета сприймати музику природи і спів людей?

• Як зустрів поет Бертольда у своїй хаті?

• Що змусило лицаря завітати у вечірню пору до поета?

• Яким чином кохання заполонило душу лицаря? (Закохався я і гину,— Каже лицар,— вдень і вночі Бачу я перед собою Ясні оченьки дівочі)

• Від чого страждав Бертольдо?

• Чому поет не відмовився допомогти лицареві?

• Про що співав Бертольдо у серенаді до Ізольди?

• Що схвалював лицар у поета? (Ти своїм віршем чудовим Чарував усю громаду...)

• Як Бертольдо охарактеризував Ізідору? (А вродлива!... не сказати!..)

• Що свідчить про примхливий характер коханої лицаря? (Най­частіші діаманти Сяють ясні та прозорі, Та не може дорівнятись Ні один з них Ізідорі!... Дорогих перлин коштовних Є багато в синім морі, Та не може дорівнятись Ні одна з них Ізідорі!)

• Як Ізідора сприйняла спів Бертольдо? Яку він подяку отримав у неї за це?

V. Закріплення вивченого матеріалу

Проведення тестового опитування

І розділ

1. Яку винагороду хоче отримати поетеса за розповідь казки?

а) Лаври; б) увагу та слухняність дітей; в) в’язку бубликів;

г) склянку меду.

1. Країна, в якій відбуватимуться події казки:

а) Франція; б) невідома; в) фантастична; г) Англія.

1. Поета у творі поетеса називає:

а) нещасним і талановитим; б) уважним і кмітливим;

в) сором’язливим і спритним; г) пунктуальним і винахідливим.

1. Про яке невміння поет зізнається у творі? а) Танцювати; б) малювати; в) співати;

г) виразно декламувати власні поезії.

1. «Стоголосою луною по світу розносилась» поетова: а) пісня; б) слава; в) поезія; г) щирість.

2. Хто раз у раз відвідував поета?

а) Селянські діти; б) молодь; в) місцеве панство;

г) люди похилого віку.

1. Слово поета «всім давало»:

а) піднесеність і бадьорість; б) розвагу і пораду;

в) можливість позбутися всього лихого;

г) користь і впевненість у самовизначенні.

1. Герой твору не відчував ні голоду, ні холоду, бо отримував допо­могу від:

а) Господа; б) простого люду; в) кобзарів; г) князя.

1. Кому з героїв твору належать слова: «Гей! — обережно, Віку зба­вити людині!»?

а) Мисливцю; б) поету, в) селянину; г) лицарю.

1. Поет не сподобався лицарю через те, що він:

а) образив лайливим словом вельможу;

б) відмовився піднятися, бо лежав на самісінькій стежині;

в) виявився розумнішим за пана; г) не став на коліна перед ним.

1. Рими у поета -

а) молодята; б) перепілочки; в) промінчики; г) соколята.

1. Перша зустріч героїв була миттєвою через:

а) складні погодні умови; б) поранення лицаря;

в) небажання спілкуватися одне з одним;

г) те, що лицар не мав часу і поспішав на полювання;

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1бал.

VI. Підсумок уроку, оцінювання

-Чого мене навчив сьогоднішній урок?

-Що для мене було найцікавішим на уроці?

«Незакінчене речення»

-Я сьогодні замислився…

VII. Домашнє завдання.

Вивчити напам’ять уривок з твору «Давня казка»; дібрати матері­ал для характеристики образів поеми.

Примітка. Уривок напам’ять: а) від слів «Навіть трудно розказати...» до слів «Мов крізь землю провалився», або б) від слів «Золотих не хочу лаврів...», кінчаючи сло­вами «золоті надіть кайдани!».

#уроки