А. Чайковський «За сестрою». Благородство, відповідальність, мужність, вірність, життєлюбство запоро

Урок № 21

Тема уроку. А. Чайковський «За сестрою». Благородство, відповідальність, мужність, вірність, життєлюбство запорозьких козаків. Характеристика образу Павлуся.

Мета уроку: продовжити опрацьовувати зміст твору, зосереджуючи увагу на VІ, VIІ, VIІІ, ІХ розділах повісті; дослідити, як на прикладі козаків розкриваються кращі риси характеру українського народу; охарактеризувати образ головного героя твору Павлуся Судака; розвивати творче та логічне мислення, увагу, спо­стережливість, уміння грамотно висловлювати свої думки, враження, робити висновки; виховува­ти почуття любові до рідної землі, своєї родини; поваги до історичного минулого, його видатних осіб і героїв.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет А. Чайковського, бібліотечка його творів, дидак­тичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Гра «Найуважніший»

Завдання: визначити, кого з героїв твору стосується наступна фраза.

• «...Стала оборонятися кулаками, мов добнями, і зубами. Не могли її подолати, бо коли побачила, як її Ганю таки взяв татарин на руки і поніс, зомлілу, вона, мов несамовита, кусала і била кулаками та розкидала татар, мов околоти». (Палажка)

• «Його огорнув страх. У його уяві татарва була такою силою, що її ніхто не переможе. Дідусь розказував йому, як козаки били татар; та ось він бачив, як татарви нічого не стримало, і дідусь, і багато інших дужих козаків полягли». (Павлусь)

• «...Був кремезний козак літ тридцяти. Одягнений у широчезні, як море, червоні штани, які підперізував широким шовковим поясом. На ногах добре шкапові чоботи. Сорочка була подерта і замащена на грудях, широко розхристана, звідки визирали широкі косматі та на сонці засмаглі груди». (Семен Непорадний)

• «Йому було вісімдесят літ зроду, та хоч було спочити старим костям у якому зимовнику, він не давався старості і волочився з козаками, граючи на бандурі та розвеселяючи їх грою й співами».

• «Йому блиснула думка в голові зайти сюди і порізати всіх, мов баранів, поки один видасть із себе голос... Хлоп високий і плечистий, він засукав рукави своєї свитки, поправив шапку й витягнув з-за пояса довгого ножа». (Татарин, який після опинився у полоні)

• «...Митець був арканом орудувати. У цьому була найбільша його заслуга». (Семен Непорадний)

• «Такий лад завів у селі старий досвідчений козак, котрий прийшов сюди з першими поселенцями». (Старий Охрим)

• «...Пильнував пасіки, доглядав хату і дітей. Вважав своїм обов’язком привчити Павлуся до лицарського ремесла». (Дід Андрій)

• «В такім молодечім пориві зробив він не одно таке, за що хотіли його батьки покарати. Тоді він утікав або до діда в пасіку, або в тернину, звідки не вийшов би був нізащо в світі, хоч не раз був дуже голодний». (Павлусь)

• «...Був відважний козак і не жалів себе. Тепер йому стало ніяково, коли подумав, що його можуть убити, а тоді Павлусь стане круглим сиротою, на опіці чужих людей». (Петро)

• «Він лежав на розстеленому кожусі спиною вгору, оперши голову на схрещені руки. Він, очевидно, заснув на спеці, не спавши цілу ніч». (Татарський дозорець)

• «Цей татарин для нас вартніший, ніж сьогоднішня перемога». (Мо­лодий Мустафа-ага)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

ІV. Мотивація навчальної діяльності

Робота з епіграфом до уроку

Щастя в повітрі не в’ється, воно в боротьбі дістається. Народне прислів’я

V. Основний зміст уроку

1. Круглий стіл.

Козацтво у творі А. Чайковського «За сестрою».

Обговорення питань

• Хто є представниками українського козацтва у творі? (Родина Судаків, Семен Непорадний, Андрій Недоля, Остап Тріска, дід Панас)

• Що їх об’єднує? (Дружба, єдина мета, взаємодопомога, розуміння одне одного)

• Чому козаки намагаються досягти своєї мети, хоча це і досить складно?

• За якими правилами живуть козаки?

Відповідь у формі гри «Карусель». Наприклад:

• вірно служити народу, обороняти його від будь-якого ворога;

• допомагати один одному;

• бути чесним, благородним, відповідальним, мужнім;

• стійко витримувати військові труднощі;

• дотримуватися клятви.

• Яким у творі зображений рід Судаків?

• Для чого А. Чайковський приділяє у творі багато уваги Семену Непорадному?

• Що нового і цікавого ви дізналися читаючи цей твір з життя козаків ? (Надання ймення; вміння приготувати їжу; ритуал поховання)

• Які твори про козаків вам вже відомі? (І. Нечуй-Левицький — «Запо­рожці», О. Сенатович — «Малий Віз», І. Крип’якевич — «Малі козаки», «Бурсаки»).

• Чи буде Павлусь у майбутньому козаком? Відповідь вмотивуйте.

1. Робота над змістом VI розділу повісті

2. Переказ окремих цікавих епізодів з твору.

3. Тема: зображення подорожі Павлуся під час пошуку сестри та лиха, яке з ним трапилося при зустрічі з харцизом Карим.

4. Ідея: возвеличення любові, вірності, мужності, винахідливості, вели­кого терпіння (Павлусь); засудження жорстокості, підступності, зради, прагнення до збагачення (Харциз Карий).

5. Основна думка: на горі іншого свого щастя не збудуєш.

6. Композиція.

Експозиція: Павлусь подорожує, розшукуючи Ганну.

Зав’язка: сутичка між Харцизом і хлопцем.

Кульмінація: Карий продає Павлуся татарським купцям.

Розв’язка: страшний суд Гусейна над Карим.

1. Сюжет.

Павлусь розшукує сестру. Двічі зробив зупинку для перепочинку. Харциз Карий, який вислідив хлопця, не дав йому можливості подо­рожувати далі.

Злодій продає Павлуся татарам-купцям.

Карий раптово зустрічає козаків і намагається вдати із себе полоне­ного, що втік від татар. Гусейн впізнає Карого. Козаки дізнаються про долю Павлуся. Суд над харцизом, який чинить Гусейн.

1. Бесіда за питаннями.

• Яким ви уявляєте Павлуся-козака? Що про це зазначено у творі? («Хлопець за ці два дні освоївся зі степом і татар тепер не боявся. В нього ж була шабля й два пістолі»)

• Як можна охарактеризувати хлопця, який вирішив самостійно роз­шукувати свою сестру?

• Де Павлусь зробив першу зупинку для перепочинку?

• Яке значення має опис природи під час подорожі героя?

• Якими навичками повинен володіти подорожуючий? Чи є вони у Пав- луся?

• Що приготував собі хлопець на вечерю, зупинившись вдруге? Прочи­тайте про це виразно. («...Павлусь докинув бадилля, полум’я спалахнуло, і він заходився коло риби. Він зарізав її ножем, випотрошив, посолив з усіх боків і поклав на грань. Відтак обертав її на всі боки, поки не спеклася як слід»)

• Як, на ваш погляд, Харциз вислідив хлопця? Відповідь умотивуйте.

• Чи мав можливість Павлусь втекти від харциза? Чому?

• Чому Павлусь розповів Харцизу про свої наміри під час подорожі?

• Яким чином Карий допоміг Павлусеві?

• Чи виправдалися слова Павлуся, адресовані Харцизу: «Продав ти мене, юдо, Бог тебе певно покарає!»?

• Чим «прославився» Харциз на Україні? («Чимало було в нього гріхів на душі. Він показував татарам дорогу на Україну, крав козацьких коней, хлопців та дівчат, де вдавалося, і перепродував татарам»)

• Чому козаки не повірили Карому і його балачкам?

• Як поранений татарин охарактеризував Карого? («Він потурнак, та­тарам служить, людей продає»)

• Яку кару пропонували козаки вчинити над Карим?

• Чи можна засудити Гусейна за жорстокість по відношенню до Карого? Свою думку обґрунтуйте.

1. Робота над VII розділом.

2. Виразне читання найцікавіших, на думку учнів, епізодів твору.

3. Тема: перебування Павлуся на службі у Мустафи.

4. Ідея: засудження жорстокості, підступності, ненависті. (Мустафа, Ібрагім).

5. Основна думка: роздум, кмітливість, винахідливість протиставляєть­ся злу і насильству.

6. Композиція.

Експозиція: розмова хлопця із Сулейманом про вірування татар і укра­їнців.

Зав’язка: приїзд Павлуся до помешкання купця Сулеймана, сутичка з Мустафою.

Кульмінація: невдала втеча Павлуся.

Розв’язка: кару над хлопцем призупинено у зв’язку з приїздом мули від Девлет-гірея.

1. Сюжет.

Павлусь сподобався багатому татарському купцю Сулейману. Сулейман привіз хлопця до себе і подарував його своєму синові Мустафі. Хлопець терпить приниження від молодого хазяїна, але думка про пошуки сестри під­бадьорює його. За непокору Павлуся відправляють служити на конюшню. Хлопець тікає, заздалегідь приготувавшись до цього. Перешкодою до втечі був татарин, якого Павлусь намагався обдурити різними балачками.

Хлопець повертається до Мустафи, його очікує чергове покарання. Кару призупинено. Павлусь від’їжджає до Девлет-гірея.

1. Бесіда за питаннями.

• Яким було ставлення татарина-купця до Павлуся? («Татари видались Павлусеві якимись добрячими людьми, не такими, як ті, що Спасівку грабували»)

• Чим купцю сподобався хлопець? («Помагав татарам у всьому і вчився запопадливо татарської мови. Він був тямущий, і татари не могли надивуватись. Інші бранці були якісь недоступні, дикі, все плакали»)

• Якої віри були татари? (Мусульманської)

• Чому прийняття Павлусем мусульманської віри надавало йому волі? («...Потому можеш до великої почесті у нас дійти... ти гарний хлопець. Не один з ваших був у нас великим візиром у падишаха в Царгороді»)

• Яку думку мав Павлусь під час подорожі з купцями? («Павлусь по­боювався, що його теж продадуть в Криму на базарі. Хлопець не хотів з цими купцями розлучатися. Він гадав, що з ними їздитиме по цілому Криму та так і сестру відшукає»)

• Чому при зустрічі з чумаками хлопець не попросив, щоб ті його викупили з неволі? («Під час дороги Павлусь пильно придивлявся, куди їхати. Старався запам’ятати кожну річку, кожний брід — все те, по чому цю дорогу можна б упізнати»)

• Що було характерним для поселення татар?

• Яким був Сулейман-ефенді? («...Старий із сивою бородою, що купив Павлуся, був дуже багатим татарським купцем. Він вів широку торгівлю між Царгородом та всіма приморськими містами й Україною. Свої головні склади мав саме в Коджамбаку»)

• Для кого Павлусь був гостинцем? (Для Мустафи, сина Сулеймана)

• Як повів себе хлопець, перебуваючи серед челяді Сулеймана? Про що він дізнався від невільника-українця? («Тут б’ють хоч і нема за що». «Поки добіжиш до Перекопу, то п’ять разів зловлять. А коли зловлять, то або повісять, або в неволю до турків продадуть. А все випарять так, що душа вилазить»)

• Опишіть світлицю Сулеймана. («Вона була проста і мала кілька великих вікон в одній стіні. Попід стіни йшли підвищення, вкриті килимами; цілий поміст теж був застелений килимами. Стіни були помальовані червоною, синьою та жовтою фарбами в квіти та лінії»)

• Через що виникло непорозуміння між Мустафою і Павлусем? («Павлусь навчився говорити з татарами прямо і відверто. Та це не подобалося Мустафі»)

• Якою була служба хлопця на посаді конюха? («Павлуся примусили доїти кобил, робити каймак (сир) та кумис. Не було йому спочинку від світанку до ночі»)

• Яким чином Павлусь готувався до втечі? («Він став обкрадати конюхів. В одного вкрав ножа, в другого — сумку та харчі, у третього — вуздечку»)

• Чого прагнув Павлусь-втікач? («Або втечу і вернуся сюди з козаками й усі ті шатра поперевертаю, або мене зловлять і повісять. Довше так жити не можу, а бідної Ганни, мабуть, не відшукаю, пасучи табуни або вислужуючи татаринові у дворці»)

• Чому хлопцю не вдалося втекти? («Та трапився один татарин, що йому не повірив. Він пізнав Сулейманового коня. Павлусь назвав інакше улус, звідки буцімто виїхав. Татарин зв’язав йому руки і повів прямо в Коджамбак, де сподівався взяти винагороду за пійманого втікача»)

• До яких хитрощів вдався Павло, коли його затримав татарин? («Мене послав пан по знахаря. В степу знахар живе...»)

• Чим пояснити рішення хлопця повернутися до Мустафи? («Язнаю, що в татар менше карають, коли бранець сам вернеться з доброї волі»)

• Як зреагував Мустафа на звістку про втечу Павла? («...Він розіслав гінців і назначив кару сто нагаїв дротяних на спину. А коли від цього не здохне, то продати його першому стрічному татаринові»)

• Що перешкодило покаранню Павлуся за втечу? (Мулла: «Цього не­вільника забираю зараз до його милості Девлет-гірея Ібрагіма. Відтепер він (Павлусь) під моєю рукою»)

1. Робота над VIII розділом твору

2. Переказування цікавих епізодів з твору.

3. Тема: зображення довгоочікуваної зустрічі Павлуся і Ганнусі.

4. Ідея: уславлення краси вірності, наполегливості, винахідливості; віра у здійснення своєї мрії.

5. Основна думка: тільки цілеспрямованість, старанність, впевненість у свої сили, вміння долати будь-які перешкоди підносять людину на великий п’єдестал вірності, любові, честі, порядності.

6. Композиція.

Експозиція: Павлусь у Бахчисараї на дворищі Девлет-гірея.

Зав’язка: слуги Девлет-гірея розшукують Ганнусю.

Кульмінація: хвилююча зустріч брата і сестри.

Розв’язка: тимчасове розлучення Павлуся і Ганнусі.

1. Сюжет.

Павлусь потрапляє у Бахчисарай на прийом до Девлет-гірея, який намагається знайти відповідь на запитання: «Що відомо про мого сина Мустафу?» Щоб дати відповідь на це запитання, Павлусь, вдаючись до хи­трощів, пропонує Девлет-гірею віднайти сестру Ганнусю. Сестру знайдено. Хвилююча зустріч Павла з Ганнусею. Павло інструктує сестру перед розмо­вою з Девлет-гіреєм щодо його сина Мустафи. Брат з сестрою перебувають при дворці Девлет-гірея, поки тривають подальші пошуки Мустафи.

1. Бесіда за питаннями.

• Чому радів Павлусь під час подорожі до Бахчисарая? («...Що уникнув суворої кари і тепер почував себе зовсім безпечним. Цю щасливу нагоду хотів він використати на те, щоб відшукати і визволити сестру»)

• Що знав хлопець про Мустафу-агу? («...Що Мустафа-ага, певно, живий у полковника і що його знайдуть, як лише покаже їм дорогу. За це від­криття можна надіятися великої винагороди, а навіть свободи, а тоді вернеться разом із сестрою на Україну. Він і не думав про те, щоб без сестри вертатися, й вірив, що йому Бог поможе сестру відшукати»)

• Як у творі описано Бахчисарай? («І справді перед ними лежало місто- столиця татарського хана... І випало їхати довгими вузькими вуличками. Домівки великі, оточені високим муром, вкриті червоною або зеленою черепицею. Поміж дворищами густі садки»)

• В чому полягали особливості ритуалу вітання слуг Девлет-гірею? («Хай буде прославлений Аллах! Мир тобі, могутній пане! Мулла, твій вірний слуга, чолом тобі б’є. Салем алейкум!»)

• Яким представ перед очима Павлуся Девлет-гірей? («Це був чоловік дужий та вже старший, з довгою сивою бородою»)

• Як хан сприйняв хлопця? («Гарний з тебе хлопець. Тобі і віра наша сподо­бається, коли між нами останешся; а тоді жде тебе гарна будучність»)

• Для чого Павлусь запропонував Девлет-гірею віднайти свою сестру Ганнусю? Як це сприйняв хан? Чому?

• Через що мулла вважав Павлуся щасливим? («...Що під таку сильну руку попався. Та коли ти сказав би неправду... знаєш тобі б язик від­різали. Мій пане усіх брехунів і наклепників так карає»)

• Яким чином хлопець висловив свою вдячність Богові? («Боже наш! Я бачу твою руку в цім усім. Я, бідний невільник, пустився навмання, бачачи в цьому моє спасіння. Ти вдержав мене і завернув, та це мені вийшло на добре. Мали мене нагайками вбити, та твоя могутня рука спасла мене. Чи гадав я, куди мене твоє святе провидіння заведе? Боже, Боже! Не покидай мене, вислухай мою молитву, допоможи мені! На тебе моя надія!»)

• Як жилося Павлусю у хана, поки розшукували Ганнусю? («...Жилося йому дуже добре. Йому подарували волю, зробили те, чого забажав. Виходив, коли хотів, у місто, знайомився з ровесниками з багатих татарських родин, їздив на коні, стріляв з лук та рушниці. Був веселий, і за це його всі полюбили. Девлет-гірей наказав видати йому гарну одежу, і тепер годі було впізнати в Павлусеві того обідраного невільника, кінського пастуха»)

• Де була знайдена сестра хлопця? Яка доля її чекала? («Гонець розповів, що дівчину знайшли в Анатолії, прибережнім місті Криму, що її мали вивезти до Царгорода для якогось туркменського баші, та що її вже тоді захопили, як мали сідати на турецьке судно з іншими вибраними бранцями»)

• Якою була зустріч брата з сестрою?

• Про що необхідно було розповісти Ганнусі Девлет-гірею?

• Яких страждань зазнала Ганнуся у татарській неволі? («...Мені весь час товкли в голову цю татарщину, аж обридло. Били мене, їсти не давали, коли не хотіла вчитися»)

• Для чого Павлусь вдавався до хитрощів перед розмовою Ганнусі з ханом?

• Які були подальші дії Девлет-гірея, коли дізнався про місце пере­бування свого сина? («Я зараз посилаю послів з багатим викупом до лубенського полковника, на той час ви зостанетесь моїми гостями. Коли ваші вісті справдяться, жде вас велика винагорода...»)

• За яким законом жили мусульмани? («Та тепер житимеш трохи по-нашому. Дівчина піде між жінок до гарему. Не годиться і закон не велить, щоб дівчина такого віку ходила з відкритим лицем та говорила хоч би й з братом»)

1. Робота над IX розділом повісті

2. Виразне читання у ролях розділу.

3. Тема: зображення повернення сина Девлет-гірея додому; радість хана з цього приводу.

4. Ідея: уславлення любові до Батьківщини, порядності, честі, воле­любності.

5. Основна думка: нічого кращого немає у людини, як вільне життя на рідній землі (Мустафа, Павлусь, Ганнуся, Остап Швидкий).

6. Композиція.

Експозиція: перебування Павлуся і Ганнусі у дворищі хана, поки той розшукував сина.

Зав’язка: Павлусь розповідає Ганнусі добру новину: Девлет-гірей їде з сином додому.

Кульмінація: хан надає волю брату і сестрі.

Розв’язка: клопотання Павлуся перед Девлет-гіреєм про звільнення Остапа Швидкого. «У Павлуся потекли сльози з очей».

1. Сюжет.

Під час перебування у Девлет-гірея Павлусь згадав, як на Україні святкується Різдво (колядки, щедрівки, ковзання на санках).

Повернення хана з сином додому. Викривається хитрість Павла стосовно того, що Ганнуся бачила, як склалася подальша доля Мустафи у козаків.

Хан пропонує хлопцю з сестрою залишитися жити з ним, прийняти нову віру. Павло просить для себе і сестри вільну, щоб повернутися на Укра­їну, а також викупити у Сулеймана-ефенди земляка Остапа Швидкого.

1. Бесіда за питаннями.

• Що саме згадав хлопець про святкування Різдва вдома? («Минулого року такі веселі свята були! Він ходив з хлопцями колядувати, ковзався на санках, а тепер і не знає, коли свято...»)

• Чому хвилювався хан, коли відправив послів з багатим викупом до лубенського полковника для звільнення свого сина Мустафи? («Він знав, що посланцям нічого боятися, що козаки вшанують звичаї міжнародні і не торкнуть їх. Та він боявся харцизяк або татар-поганців. Ті певно не вшанують нічого, а, пронюхавши у них гроші, поріжуть усіх, пограбують так, що ніхто і не дізнається, де ділися»)

• Як Павлусь поставився до повернення Мустафи? («Яке мені діло до нього! Добре, що живе; тепер хай і зараз здохне за ту кривду, яку нам заподіяв. Чорт їх бери, усіх татар. Маму вбили, дідуся... нас за­мучили... Заждіть, чортові сини! Вернусь я ще сюди, може, і не раз, та не на посторонку, як невільник, а з козацтвом, як лицар! Заждіть, я ще вашого дідьчого хана за бороду скубну, не те що...»)

• Поясніть можливу реакцію Павла у разі, коли Девлет-гірей не відпус­тить його з сестрою на волю? («...Тоді Павлусь уб’є сестру, татарина проколе ножем. Хай тоді повісять або кіньми розірвуть... все одно»)

• Як охарактеризував Павлусь Мустафу, коли його вперше побачив після повернення? («Бач, який тепер бадьорий! А на аркані у Непорадного, то скривився, начеб кислицю вкусив. А що, смакував козацький аркан? Ах, ви, чортові сини! Колись я з вами стрінуся. А особливо з цим паничем

Сулеймановим. Ми собі ще поговоримо, і я тобі нагайки-дротянки при­гадаю!»).

• Що запропонував хан Павлусю взамін на волю? («Коли хочете, оста­вайтесь з нами. Прийміть нашу віру, я вас за своїх дітей прийму»)

• В чому виявилася хитрість Павла? («Нічого не бажаємо, лиш волі. Пусти нас... нам тут добре, та за Україною нам сумно. Хочемо своїх бачити»)

• Чому Павлусь попросив Девлет-гірея викупить з неволі Остапа Швид­кого?

• Про що свідчить закінчення твору?

Словникова робота.

• Падишах — турецький цар.

• Улус — татарське поселення.

1. Характеристика образу Павлуся

2. Орієнтовний план до образу.

3. Павлусь — представник славного козацького роду Судаків.

4. Портрет і зовнішність п’ятнадцятирічного юнака.

5. Вольові якості: а) цілеспрямованість і наполегливість; б) мужність і витримка; в) незламність і твердість; г) готовність на самопожертву; д) велика сила волі; е) ненависть до гнобителів українського народу, зрадництва.

6. Розум і кмітливість: а) володіння зброєю; б) застосування знань, отриманих від діда Андрія і козаків.

7. Почуттєві риси: а) справедливість; б) вірність; в) сердечність і добро­та; г) гордість; д) кмітливість і винахідливість; е) любов до сестри, родини, рідного краю; є) вміння реально оцінювати ситуацію.

8. Павлусь — відважний лицар і герой.

9. Бесіда за питаннями.

• До якого роду належав Павлусь?

• Про що свідчить те, що батьки іноді хотіли покарати сина за його молодечий порив?

• Який вплив мали розповіді діда Андрія на формування світогляду, кругозору Павлуся?

• Чому протягом свого життя Павлусь не раз згадував повчання діда?

• Як хлопець ставився до своєї сестри?

• Яким чином пожежа Спасівки, смерть діда і матері від рук татар вплинули на Павлуся?

• Які враження залишилися у хлопця після перебування серед козаків? Чому він від них навчився?

• Чим пояснити те, що наказ батька і прохання брата не зупинили пошуки Павлом сестри?

• Яких страждань зазнав хлопець, перебуваючи в неволі?

• З чим пов’язано те, що Павлусь повинен був стати мусульманином? Як він до цього поставився? В чому виявилася мужність, винахідливість, витримка хлопця, щоб віднайти сестру?

• Як би ви повели себе, перебуваючи на місці Павлуся — шукача рідної сестри?

• Через що Павлусь з Ганнусею постійно намагався якомога швидше повернутися додому, хоча у Девлет-гірея їм гарно жилося?

• Чи будуть, на ваш погляд, щасливими брат і сестра?

• Дослідіть, як саме автор твору ставиться до своїх героїв. Спостере­ження обґрунтуйте.

1. Гра «Вільний мікрофон». Учні стисло висловлюють власну думку, від­повідаючи на питання: «Чи можна Павлуся вважати справжнім героєм, козацьким лицарем? Чому?»

2. Цитатна характеристика.

VІІ. Узагальнення й систематизація знань

Робота на картках

Картка № 1

1. Охарактеризуйте поведінку харциза. Чи можна було йому простити вчинені ним злочини? Свої міркування обґрунтуйте.

2. Чим пояснити, що Степан Судак дбав не тільки про власне визво­лення, а й про інших спасівчан? Які риси характеру виявилися при цьому у героя?

3. Перебуваючи у полоні, Степан Судак звільнив собі руки від мо­тузки:

а) розв’язавши її зубами; б) застосувавши ніж; в) скориставшись вогнем.

Картка № 2

1. Прокоментуйте, для чого, на ваш погляд, потрібні були гроші Харцизу, а для чого — хлопцю. Вмотивуйте свої міркування.

2. Дослідіть, як у творі добро перемагає зло. Наведіть переконливі обґрунтування.

3. Про яке Сузір’я згадується у творі під час подорожі Павлуся до Криму?

а) Малий Віз; б) Великий Віз; в) Водолія.

Картка № 3

1. Що, на ваш погляд, є щастям? Яким його уявляють спасівчани, що втекли від татар? Свої міркування обґрунтуйте.

2. Дослідіть, як горе кожного спасівчанина пов’язано із стражданнями всієї України. Власні думки вмотивуйте.

3. Скільки разів Павлусь під час подорожі робив зупинку для перепо­чинку, доки його не вислідив Харциз Карий?

а) Двічі; б) тричі; в) один.

Картка № 4

1. Прокоментуйте рядки з твору стосовно того, що подумав Девлет-гірей про Павла: «Славна й лицарська кров пливе в цьому хлопцеві. Коли б його аллах просвітив та до нашої правовірної віри привернув, прид­бав би собі іслам славного лицаря і оборонця». Свої думки об­ґрунтуйте.

2. Чи були, на ваш погляд, щасливим Павлусь і Ганнуся під час зустрічі після тривалого розлучення? В чому виявилося це щастя? Вмотивуйте свою думку.

3. Твір А. Чайковського «За сестрою» складається з наступної кількості розділів:

а) вісім; б) десять; в) дев’ять.

Картка № 5

1. Висловіть власне ставлення до думки Девлет-гірея: «Справді лицарські народ ті козаки». Власні міркування вмотивуйте.

2. Що, на ваш погляд, надало можливість Павлусю витримати при­ниження, жорстокість з боку Мустафи (сина Сулеймана-ефенді)? Як би ви повели себе, перебуваючи на місці хлопця?

3. За жанровою спрямованістю «За сестрою» А. Чайковського — це: а) драматичне оповідання; б) історичний роман; в) героїко-романтична повість.

Картка № 6

1. Прокоментуйте наступну фразу татарина-купця: «Ні, не можна людей своєї віри продавати: за це велика кара». Свої міркування обґрунтуйте.

2. Чому, на ваш погляд, Павлусь повсякчас думав про повернення додо­му, згадував своє життя, свята. Чи можна вважати Павла патріотом? Висловіть свою думку, обґрунтовуючи її.

3. Найбільшим добром, на думку Павлуся, є:

а) гарний настрій; б) свобода; в) багато грошей.

VІІІ. Підсумок уроку

Значення творчості А. Чайковського.

Осягаючи спадщину А. Чайковського, яка складає добрий десяток томів, треба мати на увазі, що письменник, як відзначала критика ще за його життя, «виточив собі мету, що виходила поза межі чистої літера­тури». Він прагнув виховати у читачів суспільно-громадську активність, національну свідомість, історичну пам’ять, дати читачеві знання націо­нальної історії, на рівні тодішніх здобутків історичної науки, окреслити образи провідних діячів, змалювати історичний побут, явити провідні ідеї, що будоражили людську свідомість в ту чи іншу епоху, і спроектувати їх у свій час, донести до свідомості своїх сучасників.

ІХ. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

Х. Домашнє завдання

Складіть усний міні-твір:

а) «Павло Судак — оборонець рідної землі».

б) «Павлусь і Ганна вдома».

#уроки